News

мікоплазмоз свійських тварин

13.11.2013

мікоплазмоз свійських тварин

Мікоплазми (плевропневмонієподібні організми — ПППО) — Рlеurорneumonia-lіке оrganism — велика група надзвичайно полі­морфних мікроорганізмів - прокаріотів, що не мають ригідної клітинної стінки. Розмір мікоплазм коливається від 0,7—1 до 8—10 мкм.

Перші відомості про мікоплазми були одержані французькими дослідниками Нокаром і Ру (1898) при вивченні плевропневмонії вели­кої рогатої худоби. Однак автори вважали, що мають справу не з якимись особливими мікроорганізмами, а з грибами, тому й дали назву збуднику згаданого захворювання Місoplasma реripneumoniae. Пізніше подібні мікроорганізми були виділені від людей, рослин, з ґрунту, води та інших об'єктів зовнішнього середовища.

Більшість мікоплазм — паразити, які розвиваються в організмі людини, тварин або рослин. Мікоплазми-сапрофіти зустрічаються у ґрунті, на поверхні рослин. Серед мікоплазм-сапрофітів є цікава група, на поверхні цитоплазматичної мембрани яких відкладаються оксиди заліза та марганцю. Деякі види їх можуть призводити до руйнування металевих і навіть залізобетонних конструкцій.

У людини патогенні мікоплазми можуть викликати запалення легень, верхніх дихальних шляхів, статевих органів та ін. У рослин мікоплазми викликають понад 30 інфекційних захворювань. Захворювання, зумовлені мікоплазмами, прийнято називати мікоплазмозами, або мікоплазмовими інфекціями.

Нині мікоплазми та спричинені ними захворювання інтенсивно вивчають. В мікробіології виділено самостійний розділ «Мікоплазмологія». Ще у 1969 р. Всесвітньою організацією охорони здоров'я була затверджена програма вивчення мікоплазми і захворювань, що вони викликають. Понад 30 провідних лабораторій світу домовилися співпрацювати у цій галузі.

Мікоплазми належать до  класу Моllicutes, який входить до  відділу Теnericutes  царства прокаріот. Клас Моllicutes  (лат. Molli – м’який, сиtes - покрив) об'єднує прокаріотичні організми, які не мають істинно клітинної стінки, а оточені лише тришаровою мембраною, здатні рости на штучних жи­вильних   середовищах.

У класі Моllicutes лише один порядок Мусорlasmatales. Останній включає три родини: мікоплазми (Мусорlasmataceae), ахолеплазми (Асholeplasmataceae) та спіроплазми  (Spiroplasmataceae).

До родини мікоплазм входять рід мікоплазма — Мусорlasma, що налічує  біля 100  видів, та рід Ureaplasma — включає п’ять видів мікоплазм. До родини ахолеплазм належить лише один рід Асholeplasma з  12  видами. Родина спіроплазм також має лише один рід Spiroplasma, який об'єднує понад 30 видів мікоплазм. Крім того, відомі ще два роди з точно невизначеним систематичним положенням: рід анаероплазм (Аnaeroplasma) з чотирма видами та рід термоплазм (Thermoplasma).  Описано також рід Asteroplasma (Robinson, Freundt,1987)  з єдиним видом Asteroplasma аnaerobicum. Останній за багатьма властивостями  має велику схожість з анаероплазмами.

Мікоплазмоз у кішок і собак

Збудниками мікоплазмозу у кішок - Mycoplasma felis и Mycoplasma gatae, у собак -Mycoplasma cynos.

Клінічні ознаки. Основні симптоми у кішок і собак проявляються одно- або двостороннім кон'юнктивітом у вигляді сльозотечі, блефароспазму,  набряк кон'юнктиви ока), гіперемією кон'юнктиви з серозними або гнійними виділеннями. Спостерігають ураження верхніх дихальних шляхів та сечостатевої системи (цистит , простатит, уретрит, вагініт, ендометрит). Також виявляють ураження суглобів, що викликається L- формою мікоплазм, яка також пов'язана з утворенням підшкірних абсцесів.  

Діагностика. Досліджують змиви з кон’юнктиви, бронхів, трахеї за допомогою ПЛР.

Лікування. Лікування тривале. Застосовують антибіотики групи тетрацикліну, в т. ч. левоміцетин, доксициклін, а також використовують аміноглікозиди, фторхінолони, макроліди і тилозин. При кон'юнктивітах призначають місцеву антибактеріальну терапію.  

 

Кол-во просмотров: 1109
Футболки оптом

© 2017 Ветеринарная клиника "ЗООВЕТ" Киев Голосеевский район Теремки . All Rights Reserved