News

ОТОДЕКТОЗ КОТІВ

06.07.2014

ОТОДЕКТОЗ КОТІВ

 Систематичне положення та

морфологія кліщів Otodectes cynotis

Кліщі (Acarina) – групова назва, що об’єднує три ряди класу павукоподібних (Arachnida): паразитиформні – Parasitiformes, акариформні – Acariformes і кліщі-сінокосці – Opiliocarin [3].

Збудник отодектозу у кішок – кліщ-шкіроїд Otodectes cynotis, паразитуючий на внутрішній поверхні шкіри вушної раковини і в зовнішньому слуховому проході. Хворобу реєструють у собак, котів а також лисиць, песців, єнотовидних собак, норок, фредок і інших хижих тварин. Хвороба поширена повсемісно. Відомі випадки зараження кліщем людини [2].

Систематика Otodectes cynotis: тип Arthopodae, підтип Chelirata, клас Arachnoidea, ряд Acariformes, підряд Sarcoptiformes,  надродина Sarcoptoіdea, родина Psoroptidae, рід  Otodectes [ 8].

 

Морфологія збудника отодектозу

Кліщ живе на поверхні шкіри, його можна побачити навіть неозброєним оком як білуваті крапочки. Otodectes cynotis має добре виражений статевий диморфізм, тобто самка и самець мають видимі відмінності. Тіло кліща плоске, овальне, черепахо-подібної форми, сіро-жовтого кольору, з коричневим відтінком в місцях з більш сильною хітинізацією. Голова, груди і черевце злиті. На передній частині тіла розміщений довгий конусоподібний хоботок гризучого типу. Самки значно більші за самців. Самки досягають розмірів 0,4-0,5х0,27-0,3 мм,  самці – 0,3-0,4х0,2-0,3 мм. У самок задній кінець округлий, а у самців на ньому розміщені два абдомінальні відростки з пучком щетинок на кожному. Очей і трахей немає. Від черевної стінки кліща відходить чотири пари довгих та добре розвинених п’яти членистих лапок. На вершинах лапок знаходиться м’яка, перетинчата передлапка (присоска або амбулакра) [20].

У личинок три пари лапок. У самок четверта пара лапок рудиментована і не виступає за краї тіла, у самців всі лапки оснащені присосками, у самок вони лише на першій і другій парах.  

Анальний і копулятивний отвори розміщені на задньому кінці тіла. Самка відкладає за життя від декількох десятків до сотні яєць. Яйця видовжено-овальної форми, вкриті тонкою оболонкою, довжиною  0,18- 0,2мм і максимальною шириною 0,08-0,09 мм [6].

1.2 Поширення отодектозу м’ясоїдних

Саркоптоїдози м’ясоїдних тварин належать до інвазійних хвороб, які характеризуються високою контагіозністю й можливістю необмеженого поширення. В усіх країнах світу серед домашніх та диких м’ясоїдних тварин отодектоз має надзвичайно широке розповсюдження [18].    

В Україні отодектоз реєструється в багатьох областях та великих містах. Ураженість серед котів сягає 41,6%, собак – 37,9% [9].

На отодектоз хворіють тварини усіх вікових груп, але найчастіше віком до 2-х років. Серед котів відсоток ураження складає 31,6%, собак – 8,6%, найменше у 4-6-річних тварин, відповідно, серед котів – 17,5%, собак – 1,7%. Вік інвазованих тварин варіює від
1,5 міс. до 11 років. Найбільш часто хворіють молоді і старі тварини зі зниженим імунітетом. У Великобританії  83% захворювань відмічається у котів до 2 років, 13% – від 2 до 5 років, 2,7% – після 5 років.  

На деяких територіях це захворювання не реєструється у зв’язку з відсутністю природного резервуара збудника Otodectes cynotis (Камчатська область Російської Федерації), де це захворювання не реєструвалось до середини 80-х років [10]. 

Захворювання реєструють упродовж усього року, але частіше в холодну пору. В зимовий період року кліщі Otodectes cynotis переповзають з зовнішньої частини слухового проходу всередину вуха, що проявляється клінічним проявом отодектозу [2].

У котів важка і середня форми отодектозу зустрічаються частіше, що складає 28,3 і 52,2% відповідно, а легка форма рідше – 19,4% [8].

За даними M. Richards (1999) частіше отодектоз зустрічається у котів і рідше у собак.   

Серед котів значний відсоток ураження встановлений у персидських, сибірських, сіамських порід. 

Відомі випадки зараження кліщем людей. Паразитує він у людини кілька місяців і викликає свербіж, запалення зовнішнього і середнього вуха. Зараження людини Otodectes cynotis мінімальне і повинно розцінюватись як індикатор імуносупресії людського організму [7]. 

1.3 Біологія розвитку кліщів Otodectes cynotis

Кліщі проходять повний цикл розвитку (яйце, личинка, протонімфа, телеонімфа, імаго) на тварині за 10-14 днів [7].

 Самка кліща відкладає яйця з липкою поверхнею, за допомогою якої вони кріпляться до субстрату. Після 4 днів інкубації виходить шестинога личинка, яка активно живиться. Стадія личинки триває до 6 днів після чого вона линяє і перетворюється на восьминогу протонімфу через 4-6 дні телеонімфу 4-6 днів і дорослу особу, у якої розвинутий статевий диморфізм [14].

В розвитку Otodectes cynotis необхідно, щоб запліднення самок самцями походило на стадії телеонімфи. Цей процес ймовірно стимулюється феромонами і при дослідженні нативного препарату можна помітити характерну пару паразитів – більш дрібну телеонімфу в контакті з більшого розміру  самцем [15]. Доросла особа живе два місяці [16].

Отодектеси – двостатеві організми, тому відмінності є не тільки в їх будові, а і в біології розвитку особин різних статей – цикл метаморфозів самця становить близько 10 днів, в той час як у самки – 12-15 днів.

1.4       Клінічні ознаки отодектозу

Інкубаційний період отодектозу триває 7-10 днів. На початку захворювання спостерігається слабо виражений свербіж. З часом помітне занепокоєння: тварини труть лапками вуха, трясуть головою, бігають по кімнаті чи клітці, пищать, гавкають. У хворих отодектозом собак виникає зниження уваги, слуху і слухняності послушності.  При огляді тварини на початку хвороби можна помітити незначну гіперемію в місцях локалізації кліща, де з часом виникає гіперемія, потім набряк, виділення ексудату [11].

За характером  патологічних  змін  розрізняють  гострий,  підгострий,  хронічний  та  латентний  перебіг захворювання [17].

Серед котів домінуючим є  хронічний перебіг захворювання (49,16%). При цьому  спостерігають  характерні  клінічні  ознаки:  розчісування  вушних  раковин,  струшування  головою, наявність ділянок облисіння позаду вушних раковин. У незначної частини тварин свербіж не реєстрували.

Під час огляду внутрішньої поверхні вушних раковин та зовнішнього слухового проходу виявляють темно-коричневі  кірочки  сухої,  рідше  липкої,  консистенцій.  За  хронічної  форми  стеноз  зовнішнього  слухового проходу  не  дозволяв  провести  глибоку  отоскопію. Під  час  відбору  зіскрібків  майже  всі  коти  намагаються лапою розчісувати вухо [17]. 

Підгострий  перебіг,  який  реєстрували  в  38,7%  котів,  пов'язаний  із  наявністю аналогічних  ознак,  проте  більш  виражених.  Під  час  огляду  внутрішньої  поверхні  вушних  раковин  та зовнішнього  слухового  проходу  виявляють  значну  кількість  темно-коричневих  кірочок  сухої  або  липкої консистенцій, під ними – ушкоджені ділянки різної величини. Шкіра внутрішньої та зовнішньої поверхонь вуха  травмована.  За  найменшого  пошкодження  тканини починають  кровоточить  й погано  загоювались упродовж тривалого часу. 

В  окремих  тварин  реєструють  дифузне  запалення  зовнішнього  вуха,  що  супроводжується болючістю, яка посилюється при доторкуванні до вушних раковин, і свербежем. Тварини  трусять  головою, повертаючи  її  в  бік  ураженого вуха. Впродовж отоскопічних досліджень спостерігають почервоніння, набряк, звуження слухового проходу. З ураженого  вуха  виділявся  гнійний  ексудат,  який  з  часом  засихав  на  поверхні шкіри  у  вигляді  кірок  та струпів.  Загальний  стан  тварин  значно  погіршувався  –  вони  мали  пригнічений,  виснажений  вигляд.

Гострий  перебіг  захворювання  реєструють,  переважно,  за  високого  рівня  інвазії,  однак  досить часто – і за низького, збудників в ураженому вусі не виявляли [19].

З часом у слуховому каналі накопичується запальний ексудат, продукти виділення кліща, відмерлий епітелій.  Слуховий канал стає заповнений темно-коричневою масою, що нагадує по зовнішньому вигляду кавовий осад, неприємного запаху. Вухо  болюче, спостерігається виражений свербіж і при інтенсивних  ударах лапою по вушній раковині у котів, собак формується гематома [19].

Досить  часто  зустрічається  ускладнена  форма  отодектозу, що  супроводжується гнійним  запаленням  зовнішнього  та  середнього  вуха.   

1.5 Діагностика отодектозу

 Діагноз на отодектоз встановлюють на підставі комплексу даних, однак, варто пам'ятати, що використовуючи лише клінічні і епізоотологічні дані можна помилитися в його постановці, тому що практично, аналогічні характеристики можуть мати різні бактеріози, мікози тощо. У зв'язку з цим вирішальне значення в цій роботі мають мікроскопічні дослідження матеріалу з уражених вушних раковин. Діагноз на отодектоз вважають поставленим лише при виявленні яєць, личинок, німф або імаго Otodectes cynotis [5].

Матеріали можна досліджувати мортальними методами (виявлення мертвих кліщів) і біотичними (виявлення живих кліщів їх яєць, личинок, німф). Біотичні методи спрямовані на виявлення живих кліщів, що має значення не лише для встановлення діагнозу, а й оцінки ефективності проведення лікування.

1.6 Диференціальна діагностика

Диференціальна діагностика проводиться від паразитарних хвороб таких як: саркоптоз, хейлетільоз, сифонаптероз, демодекоз, ліногнатоз, триходектоз (додаток Б).

Саркоптоз - хронічного перебігу хвороба собак, що викликається кліщем Sarcoptes scabiei var. canis.

Хейлетільоз - викликається тромбідіформним кліщем роду Cheyletiella. Ураження на шкірі у вигляді лупи по всій довжині спини. 

Сифонаптероз  - паразитування бліх. Основні місця локалізації цих комах - область міжщелепного простору, шия, груди, живіт.

Демодекоз – паразитування кліща Demodex canis. Кліщі локалізуються у волосяних цибулинах. Першочергово кліщі поселяються в шкірі в області надбрівних дуг, щік, губ, шиї, ліктів а потім на інших ділянках шкіри.

Ліногнатоз  - вошивість, збудники комахи роду Liпogпathus. Це дуже рідкісне захворювання, виникає за незадовільних умов вмісту - в сирих приміщеннях і при неповноцінному годуванні.

Триходектоз - збудники комахи родів Trichodectes і Heterodoxus.  [4].

Від хвороб незаразної етіології: запалення зовнішнього слухового проходу, алергічний отит, отити травматичного походження, сторонні тіла [1].

Від отитів бактеріальної етіології, інокуляції вушних раковин (грибками роду Mycrosporon, Trychophiton та Malaserya) [13].

1.7 Лікування та заходи боротьби з отодектозом м’ясоїдних

Перед тим як почати лікування потрібно очистити  вушні раковини і від кірочок, ексудату, сірки. Для очищення  вух використовують спеціальні препарати для чистки вух, лосьйони, або рослинну олію. Для чистки можна застосовувати такий розчин як отіфрі, отомін. Процедура чистки вух являється обов’язковою.

Для лікування отодектозу використовують оридерміл-гель для вух, який володіє антипаразинарними, протимікробними і протигрибковими властивостями [9].

Розроблені високоефективні лікарські засоби проти отодектозу – Аміт, вушні краплі Барс [12].

Відмічена висока ефективність фіпронілу (“Фронтлайнт Спот-он”) [13].  

Позитивний лікувальний ефект спостерігається при застосуванні амітразину [7]. Ефективним препаратом системного застосування є 1% розчин івермектину (івомек).  

Відомі способи лікування з використанням перитроїдів: 0,1 – 0,15% переметрин (амбіш, стомозан).  

Розроблений новий препарат для комплексного захисту собак і котів проти екто- і ендопаразитів – Адвокат сот-он. Він містить комбінацію
10% імідаклоприду і 2,5% моксидектину. Для лікування отодектозу препарат наносять одноразово. Препаратом можна не тільки лікувати, а й профілактувати захворювання. Адвокат володіє високим ступенем безпеки для тварин та людини. Препарат безпечний для івермектин-чутливих порід собак.

В основу боротьби із супутньою мікрофлорою повинні бути покладені результати лабораторних досліджень по вивченню складу і патогенності мікроорганізмів, а також їхньої чутливості до різних протимікробних препаратів (антибіотикограми можна здобути в будь-якій лабораторії при надсиланні патматеріалу) [9].

Проте, лікування має бути комплексним і окрім специфічних засобів лікування включати патогенетичну та симптоматичну терапію [17]. При ускладненні захворювання гострим отитом зовнішнього слухового проходу слід застосовувати глюкокортикоїди [13].

 РS. В нашей Ветеринарные клиники Голосеевского района Зоовет  Вы можете провести  диагностику и лечение  Вашего любимца.

Кол-во просмотров: 2639
Футболки оптом

© 2017 Ветеринарная клиника "ЗООВЕТ" Киев Голосеевский район Теремки . All Rights Reserved